Лірникові думи - 4 Соломон (XXI)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
XXI
«Не ізміряв же я неба, —
Став він промовляти, —
Ану, стану ланцюгами
Море грунтувати!»
І зробив він скляну хату,
Ланцюги чіпляє
І із нею кораблями
В море виїжджає.
І на самій середині
Увійшов до хати
І казав себе помалу
В море опускати.
І у море що раз глибше
Соломон спускався,
І що море в собі має —
Все те роздивлявся.
Опускався, бо вже мало
Й ланцюга бог має,
Аж тут рак до него лізе
І його вітає:
«Здоров, царю Соломоне!
З моря підіймайся:
Дно побачити морськеє
Ти не сподівайся.
Двадцять літ жию я в морі
І донизу йду я,
Та дна моря не дістати,
Поки не умру я.
А може, ти і дістанеш,
Як ланцюг урветься.
Та вже світа повидати
Більше не прийдегься!»
І не зміряв він і моря,
Як не зміряв неба,
І пізнав він, що тих річів
Міряти не треба.


