Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XXI)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XXI)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XXI)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XXI

«Не ізміряв же я неба, —
Став він промовляти, —
Ану, стану ланцюгами
Море грунтувати!»

І зробив він скляну хату,
Ланцюги чіпляє
І із нею кораблями
В море виїжджає.

І на самій середині
Увійшов до хати
І казав себе помалу
В море опускати.

І у море що раз глибше
Соломон спускався,
І що море в собі має —
Все те роздивлявся.

Опускався, бо вже мало
Й ланцюга бог має,
Аж тут рак до него лізе
І його вітає:

«Здоров, царю Соломоне!
З моря підіймайся:
Дно побачити морськеє
Ти не сподівайся.

Двадцять літ жию я в морі
І донизу йду я,
Та дна моря не дістати,
Поки не умру я.

А може, ти і дістанеш,
Як ланцюг урветься.
Та вже світа повидати
Більше не прийдегься!»

І не зміряв він і моря,
Як не зміряв неба,
І пізнав він, що тих річів
Міряти не треба.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.