Лірникові думи - 4 Соломон (XX)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
XX
Незабаром після балу
Цар Давид скончався,
І Соломон сів на царство
І коронувався.
Сів на царство й зачинає
Думоньку гадати:
Як би небо розгадати,
Море згрунтувати?
Соломону треба було
Тілько захотіти.
Захотів лиш — і на крузі
В небо став летіти,
І летів він, і чи довго —
Бог то святий знає.
Наостаток аж під самі
Хмари підлітає.
В хмарах густо, круг оперся.
Нічого діяти!
І зачав він помаленьку
Хмари розгортати.
Розгортає чорні хмари
Круг свій підіймає,
Аж по самій середині
Голуба стрічає,
«Здоров, мудрий Соломоне!
Де ж ти так спішишся?
Не ізміряєш ти неба,
Дармо не трудися.
Може, ще як ти на милю
Хмарою проб'єшся.
Та як далі йти захочеш,
Там і останешся.
Повертайся ти додому
Та дивись усюди:
Під тобою синє поле
І п'ятно там буде.
І п'ятно те — земля наша,
Синє поле — море!..»
І вернувся він із неба,
Мале йому горе.