Лірникові думи - 3 Цар Давид (III)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
III
Затрубили рано труби —
Голос розіллявся;
І до ранку до другого
Весь народ зібрався.
І повів їх купець дальній
Між високі гори,
І в минуті стали гори,
Як золоте море.
«Беріть, люди,— купець каже,-
Доки вволю буде!»
І зачали злото брати
Давидові люди.
Брали-брали і ховали,
Далі й перестали.
«Годі з нас! Ми всі довольні!»
Разом закричали.
Закричали й розійшлися,
Звідки хто узявся.
І з Давидом між горами
Лиш купець остався.
«А що, царю,— купець каже,
Не програвся, може?»
Але Давид йому кажеі
«Не спіши, небоже!
Чия хата, того й правда,
Я не дам нічого,
Та ще дякуй, як тебе я
Випущу живого!»
«Твоя правда, ясний царю.
Все ж таки годиться
Нам з тобою, ясний царю,
Судом посудиться.
Живі люди не розсудять —
До вмерлих підемо:
Там впівночі на могилах
Правду ми найдемо».
Не тебе нам, але ти нас
Будеш всіх судити,
Як захочеш кості наші
З гробу воскресити».
І пізнав цар, з ким судився,
Богу поклонився
І відтоді зачав жити,
Мов переродився.