Лірникові думи - 5 Бог на землі (III)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 72 з 101
III
Аж приходить кінь до ясел
І став сіно брати.
І зачав він Христа-бога
В яслах розкривати.
І побачив віл нужденний
І коня зганяє.
І став, дихає над богом,
Бога зогріває.
І говорить свята діва
Доброму волові:
«Будеш же ти в бога ситий,
Мати хліб готовий.
А ти, коню, будеш їсти,
Їсти не покинеш,
Доки сам ти коло їдла
Лопнеш та не згинеш...»
З того часу віл пасеться.
А прийде додому —
Він завсігди божу жуйку
Має в роті свому.
А кінь їсть і все голоден,
Кілько хто не кине;
І як буде — не покине,
Поки сам не згине!..
А тим часом радість стала,
Яка не бувала,
Над вертепом зоря ясна
Світом засіяла.
І над небом і землею
Ангели літають.
«Слава богу, і мир людям»,
Весело співають.