Лірникові думи - 1 Початок світу (XXІ)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
XXI
Виміняв за шило швайку!
Нічого діяти —
Давай заступ і лопату,
Треба працювати!
І працює, і горює
Адам серед поля,
Та не просить, щоб на поміч
Стала божа воля.
А диявол тому й радий,
Що Адам скопає —
То він за піч вверх травою
Поперевертає.
Той працює і горює,
А все зиску мало.
Далі видить: кепське діло!
Силоньки не стало.
Болять крижі, болять руки,
Голова неможе,
І сказав він, іздихнувши:
«Поможи мні, боже!»
І поміг господь небесний
Поле іскопати.
І узяв Адам насіння
І став засівати.
І засіяв, і волочить,
Із-під шкури пнеться.
А чорт йому на бороні
Сидить та сміється.
Аж тихенько з обротею
Ангел появився,
Схватив чорта — і на диво
З него кінь зробився.
І запріг Адам коняку,
І став волочити,
І за поміч за велику
Господа хвалити.