Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XIII)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XIII)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XIII)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XIII

І Давид-цар зажурився,
Став думу гадати,
Як би свого Соломона
В світі відпитати.

«Га,— подумав,— видам бал я,
1 зійдуться люди,
Межи ними непремінно
Соломон мій буде!»

А в Давида — треба знати —
Все робилось живо:
Загадав лиш — і вродився
В нього бал на диво.

Трублять труби, ідуть люди,
Сіли за столами.
І дубові столи гнуться,
Гнуться під мисками.

І миски всі срібні були,
Тарілки із злота,
Гостям тілько із ложками
Кепськая робота:

На дві локті кожда ложка.
Як тут будеш брати?
За кінець візьмеш рукою —
Губі не дістати.

Ближче візьмеш — друге горе,
Бо, як набираєш,
Держаком сусіді свому
Очі вибираєш.

І задумалися гості,
Страва застигає;
Душа рада б попоїсти,
Та пуття не знає.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.