Лірникові думи - 2 Велетні (II)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 29 з 101
II
І збудили гріхи в небі
Господа святого,
І поглянув господь сильний
З неба високого.
І поглянув і задумав
Цілий світ згубити,
Тілько Ной4 зачав безгрішний
Господа молити:
«Не губи їх, сильний боже,
Може, обратяться;
Нехай тілько перед ними
Чуда появляться!»
І послухав господь Нояі
Кару відкладає
ї на небі ясне сонце
Кров'ю обливає.
І в полудень ясне небо
Страшно потемніло,
І, як шибка серед неба,
Сонце червонілої
І стемніла земля ціла,
Стала, як могила,
І стадами між хатами
Звірина бродила.
І говорить Ной правдивий:
«Кайтесь, сильні люди!
Сонце гасне, звірі бродять —
Кінець світу буде!»
Але дармо! Грішні люди
Того не вважають:
П'ють, гуляють, розбивають,
Бога прогнівляють.