Лірникові думи - 4 Соломон (III)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 48 з 101
III
А тим часом від дня до дня
Соломон мудрився,
І бог знає, де він того
Розуму учився.
Лиш кінчалося три роки -*
А вже був охочий
Розпізнати, спільно важить
Розум весь жіночий.
І зробив шайки, як треба,
Достав чепець з мами,
Набрав клоччя повну жменю
Та й пішов до брами,
І на брамі на залізній
Він шайки чіпляє,
Кладе чепець, кладе клоччя,
Став і розважає.
Далі ходить та й регоче.
Аж надходить мати.
«Що ти дієш, Соломоне?» —
Почала питати.
А той собі все регоче,
Не дивиться в очі.
«Важу,— каже,— жменю клоччя
І розум жіночий.
Та сама ти подивися;
Голова жіноча
Не заважить та й не варта
Сеї жмені клоччя!»
І цариця злютувалась
І пішла від него.
«Чекай, сину,— розважає,—
Не дарую сего!»