Лірникові думи - 4 Соломон (XVII)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 62 з 101
XVII
1 сидить він під скалою,
І сидить, і плаче.
Аж тут ворон чорнокрилий
Понад морем кряче:
«Ой літав я кожду нічку
Поможи горами,
Кожду пічку доглядав я
Соломона мами.
Ой коли ж ти, злая нене,
Будеш умирати?
Ой коли ж я над тобою
Сяду балувати?
І літав я недаремне,
І не маю жалю:
Серед тучі, серед грому
Я дождався балу.
Общипав я твоє тіло,
Виссав твої жили, —
Нащо ж серце твоє чорне
Громи розкрошили!..»
І літав він понад море,
Просин моря пити:
Тяжко стало після балу
Ворона палити.
І зачав він воду пити,
Пив і не напився
І без духу в синє море
З берега звалився.
А Соломон розважає,
Сльози утирає,
І до батька, до Давида,
Весело вертає.