Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XXIII)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XXIII)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XXIII)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XXIII

Де стоїть гора безсмертна —
Колись люди знали,
Лиш тепер — нещастя наше -
Всі позабували.

На горі тій жили люди
І не умирали.
Били камінь під горою,
Храми будували.

І явився до них господь,
Каже все лишити
І, як можна тілько скоро,
Домовину збити.

Каже збити домовину
Та і гріб копати:
«Скоро син сюди Давидів
Прийде умирати!»

І пішли всі, дошки пилять,
Тешуть і рубають.
Незабаром під скалою
Яму починають.

Аж надходить син Давидів,
Сумно поглядає.
«Що то, люди, з того буде?» —
Він людей питає.

«Єсть на світі цар премудрий, —
Став їден казати. —
Він зоветься Соломоном
І іде вмирати.

І ми робим домовину
Та і гріб копаєм.
А який він, коли прийде —
Ми й самі не знаєм!»



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.