Лірникові думи - 1 Початок світу (XXІІ)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 23 з 101
XXII
От уже Адам і Єва
Кілька літ прожили,
Позабули свої жалі,
Землю полюбили.
А тим часом дав бог діти.
Сини хліб збирали,
Дочки вдома коло мамі
Шили, вишивали.
Тілько б жити-поживати
Та богу молитись.
Аж тут раптом на Адама
Тра біді звалитись!
Була осінь, і зачали
Дощики спадати,
І поїхали два брати
Сіно забирати.
І зачали між собою
Очередуватись,
Кому сіно подавати,
А кому остатись.
І сварилися, і бились,
Далі вила взяли
І впівночі поміж очі
Вилами сували.
І брат брата взяв на вила...
Ллється кров рікою!
І господь підняв їх в небо
Правою рукою.
І місяцем стали брати,
І пішли по небу,
І ще досі в небі світять
Людям на потребу.
І тепер на місяць гляньте:
Дивна божа сила!
На нім видно, як два брати
Взялися за вила.