Лірникові думи - 5 Бог на землі (ХХIII)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 92 з 101
ХХIII
Ба ще й друге в світі чудо
В вечір сей буває:
Вся худоба між собою
В північ розмовляє.
Лиш послухати їх мову
Хто цікавість має,
Незабаром після того
Нагле умирає.
Був колись їден цікавий
Тую мову знати,
І пішов він під обору,
І став вартувати.
І от віл їден піднявся,
Тяженько здихає.
«Чого, брате, так здихаєш?»
Другий віл питає.
«Як же ж мені не здихати?»
Каже той до того. —
Завтра в яму повеземо
Господаря свого!»
І почув він — душа стала
Лиш на волосочку.
Живо в хату: «Жінко! Жінко!
Дай білу сорочку!»
Вмився, вбрався, як до смерті,
Богу помолився
І ще до світа, до рання
В труні опинився.
Плаче жінка, діти плачуть.
Полежав він добу,
І ті самі воли везли
Його тіло к гробу.