Лірникові думи - 1 Початок світу (IX)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 10 з 101
IX
І співали, і кінчили
Пісню ту святую.
І бог каже їм принести
Чашу золотую.
І говорить: «Ви зберіться,
Ангели святії,
І стріпніте над ту чашу.
Крила золотії».
І стріпнулись над ту чашу.
Бог їх посилає
На схід Сонця в прану руку,
Де роса спадає.
Полетіли слуги божі,
І їх ясні крила
Роса чиста, як діамант,
В десені покрила.
І до бога прилетіли
З чистою росою
І ще раз стрепенулись
Над чашею тою.
І зійшов бог з свого трону
І зачав місити.
Замісив — і чоловіка
З того став ліпити.
Виліпив, зачав стругати.
Дивне боже діло!
І обстружки пригодились
На грішнеє тіло.
І дихнув господь на него —
І він відживився.
Підняв очі свої к богу,
Щиро помолився.
І повів бог його всюди
По небеснім краю
І заводить паостаток
До самого раю.