Царь соловей - Часть вторая II
| Головна статті |
|---|
| Царь соловей |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Часть вторая I |
| II |
| III |
| IVI |
| VI |
| VII |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| I |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| Часть четверта |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| XI |
| XII |
| XIII |
| Всі сторінки |
II
«Добре, батьку, що сконав-єсь!
Синок промовляє. —
Чия рука закопала,
Та і відкопає».
І ще теплого з постелі
Волоче до ями
І розкопує ту яму
Мертвими руками.
І,розкопує, гадає:
«Все то моє буде,
І не видітимуть браття,
Не знатимуть люди».
А тим часом його браття
Своє пам'ятають:
Поробили в шатрі діри,
В шатро заглядають.
І но тілько докопався —
В шатро повбігали
І над батьком своїм діти
Сварку розпочали.
«Моя кримка!» — каже менший.
«Моя!» — середущий.
«Моя кримка! — каже старший. —
Я старший і дужчий».
І вхватили кримку в руки,
Кримки не пускають.
А тут раптом нахилились
І нагай хватають.
«Мій нагай! — говорить менший.—
«Ні, мій!» — середущий.
«Мій казан! — говорить старший.
Я старший і дужчий.
І всі троє заціпились,
І нагай тримають,
І ще раптом нахилились —
Казан підіймають.
«Мій казан!» — молодший каже.
«Ні, мій!» — середущий.
«Мій казан! — говорить старший.
Я старший і дужчий».
І зчепились за дідизну
І не помиряться.
І водяться по шатрові,
День і ніч сваряться.
І сваряться, не миряться,
Батька проклинають,
А тим часом ходять слуги
Да їм розважають:
«Царевичі наші любі,
Сваром не сваріться!
Ходіть лучче до причепи,
Миром помиріться».
І подумали три брати,
Покидають степи
І на північ, у столицю,
Ідуть до причепи.