Царь соловей - Часть четверта XIII
| Головна статті |
|---|
| Царь соловей |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Часть вторая I |
| II |
| III |
| IVI |
| VI |
| VII |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| I |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| Часть четверта |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| XI |
| XII |
| XIII |
| Всі сторінки |
XIII
Стань і ти, мисливий сину,
З своїм даром з неба!
Чи той дар святий із неба
Ти ужив, як треба?
Тобі дав бог добрий розум
До розпізнавання,
І ти, сину,ще з дитинства
Любив полювання.
І, полюючи по лісу,
Зілля виучав-єсь,
І, полюючи за звіроМі
Звірів пізнавав-єсь.
І як бігав через гори,
Скали і обвали —
Тобі думки і за землю
В голови впадали...
І як здобич попадалась,
Треба ж було бити,
Треба ж було в ціль ціляти,
Луком не схибити.
Все то розуму бажало,
Щоб розміркувати,
Все то мало тобі, сину,
Розум розкривати.
І по мислі дав я землю
Для зізнання твого
І на поміч, на підмогу
Коня вороного.
Но й ти, сину, мало, мало
Розуму учився!
Замість тихої науки,
Ти з ріднею бився!..
Стань і ти сюди, причепо!
Стань передо мною,
Най розсуджу свою правду
І суд над тобою.
Сину мій! Любив ти, сину,
Все покуштувати,
Лиш не хтів ти з-поміж злого
Доброго пізнати.
Ти допився до худібства,
Душу затопив-єсь
І від батька замість всього
Лиш вина просив-єсь.
Правда, діти, що і того
Треба в вашім віку,
Тілько здержпим в тому бути
Треба чоловіку.
Діти мої, любі діти!
От вам правда щира:
Не впивайтесь і не бийтесь,
Не соромте мира!
Жийте кожне свою силой,
Тілько-но кохайтесь
І всі четверо збирайтесь —
Правди научайтесь».
1857 года
10—18 декабря