Руданський Степан - Царь соловей - Часть четверта II
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Царь соловей - Часть четверта II
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Царь соловей - Часть четверта II

PDFДрукe-mail

Головна статті
Царь соловей
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
Часть вторая I
II
III
IVI
VI
VII
VII
VIII
IX
X
XI
XII
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
Часть четверта
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
XIII
Всі сторінки

II

Піп, причепа і царівна
За столом сиділи,
Як звичайне на Великдень,
Спершу яйця їли,

Потім паску, і ковбаси,
І усе свячене,
Наостаток надпочали
Порося печене.

І отець святий говорить:
«Варто би полити,
Но, бог свідок, нігде було
Крапельки купити».

«Та то правда, ясний отче,—
Враз причепа каже,—
Той і легко не поїде,
Хто коліс не маже.

Десь там я привіз з собою
Барилечко ціле,
Та не знаю, святий отче,
Чи ви п'єте біле».

«Слава богу,— отець каже,-
Що то розбирати!
Дання всяке за хороше
Бог велів приймати».

І принесли то барилко,
Пляшку наточили
І поставили на тацю,
Три чарки налили.

І панотець, як годиться,
Змовив славослов'я,
І всі троє разом кажуть:
«Дай боже здоров'я!»

І причепа випив повну,
Другу наливає;
Батюшка ще тілько першу
3 смаком допиває.

А царівна злотокрила
Тілько що надпила;
І надпила половину —
На стіл положила,

П'ятую причепа випив,
Випив — не упився;
Батюшка якось по третій
Спати положився.

А царівна злотокрила
Першую кінчала,
І уже хмільная думка
Грати начинала.

Куди гляне — все так мило,
Що й сусід поганий
Видиться її хороший,
Гарний і рум'яний.

І не розум нею радить,
Хміль розпоряджає,
А причепа тілько ходить
Та на вус мотає.



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.